Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №910/11057/13
Постанова ВГСУ від 11.11.2014 року у справі №910/11057/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 910/11057/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.І.,за участю представників сторін:

ТОВ " Спецстройенерго" - Квашук О.М.,

ТОВ "Сілікон" - Кошліченка В.С.,

ПАТ "ВТБ Банк" - Разумова М.А.,

ТОВ "Альфа Солар" - Кебус М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 по справі № 910/11057/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" про визнання недійсним договору,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 (суддя Головіна К.І.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.07.2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 (колегія суддів: Дідиченко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Ропій Л.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Сілікон" задовольнити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 516 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про іпотеку" та ст. 1 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2014р. продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 11.11.2014р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілікон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.07.2011 року, який укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар" (новий кредитор).

Відмовляючи ТОВ "Сілікон" у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що порушення положень спірного договору щодо ненадання боржником ТОВ "Сілікон" письмової згоди на відступлення прав за іпотечним договором відбулось після його укладення, тому таке порушення не може бути підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладення.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та при цьому вказав на відсутність у позивача порушеного права чи інтересу внаслідок укладання між відповідачами договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на обов'язки боржника, які виникають із іпотечного договору.

Однак, з висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного дослідження всіх істотних обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар" (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30.10.2007 року.

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги передбачено, що новий кредитор - ТОВ "Альфа Солар" одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника - ТОВ "Сілікон" сплати грошових коштів у розмірі заборгованості боржника за кредитним договором, а у випадку невиконання цієї вимоги право звернути стягнення на предмет іпотеки і за рахунок предмету іпотеки задовольнити в повному обсязі свої вимоги за кредитним договором у розмірі, що буде визначений на момент їх фактичного задоволення.

Згідно з п. 1.3 спірного договору право вимоги, що відступається за цим договором, є право звернення стягнення у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником умов кредитного договору на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки, а саме - підприємство у вигляді єдиного майнового комплексу ТОВ "Сілікон".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілікон" (іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержатель), укладено договір іпотеки (іпотечний договір) в забезпечення повного виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникли з кредитного договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 26.10.2007 р. № 55 ВД, додатків та змін до нього, укладених протягом строку його дії.

Відповідно до умов цього договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є єдиний майновий комплекс ТОВ "Сілікон", що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ.

Звертаючись з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.07.2011 року, ТОВ "Сілікон" послалося на те, що пунктом 4.2.12 іпотечного договору від 30.10.2007 року сторони передбачили, що іпотекодержатель має право відступити права за цим договором за письмовою згодою іпотекодавця (ТОВ "Сілікон"), за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за договором кредиту, повідомивши про це іпотекодавця письмово у п'ятиденний строк, однак товариство як іпотекодавець не надавало згоду на укладення договору про відступлення права вимоги від 22.07.2011 року та передачу права вимоги за ним товариству "Альфа Солар".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням .

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку" зобов'язання, що виникають на підставі договору іпотеки, носять похідний, а не самостійний характер.

Отже, якщо за договором іпотеки забезпечується виконання зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору, то ці правовідносини за своєю правовою природою носять нерозривний характер.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, відступлення права вимоги за іпотечним договором здійснюється за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов'язанням .

Відповідно до п. 1.1 оспорюваного договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором у зв'язку з укладенням сторонами договору № 55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р. та договору № 55/1ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р., первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує належні первісному кредитору права іпотекодержателя в зобов'язання за іпотечним договором від 30.10.2007 р., який укладений між первісним кредитором (іпотекодержателем) та ТОВ "Сілікон" (іпотекодавцем) в якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. З моменту укладання цього договору новий кредитор набуває статусу іпотекодержателя за договором іпотеки.

Із тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що 22.07.2011 р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Альфа Солар" було укладено договір № 55/1ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р. (відступлене право вимоги складається з суми кредитних коштів наданих боржнику, що належать до сплати ПАТ „ВТБ Банк", та становить 21 400 000,00 дол. США) та договір № 55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р. (відступлене право вимоги складається з суми нарахованих та несплачених відсотків, а також штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань боржника перед ПАТ „ВТБ Банк", що становить 8 568 701,78 доларів США).

Отже, на підставі укладених банком з ТОВ "Альфа Солар" договорів відступлення права вимоги та прав іпотекодержателя відбулася заміна особи у зобов'язанні, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки.

Однак, вище зазначені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р., які вказані в п.1.1 спірного договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором та на які посилаються суди в оскаржуваних рішеннях, відсутні в матеріалах справи.

Крім того, зі змісту оскаржуваних судових рішень взагалі не вбачається чи були вище вказані договори про відступлення права вимоги за кредитним договором предметом досліджень в судових засіданнях.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не перевірили чи дійсно укладались договори № 55/1ВП та № 55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р., чи в повному обсязі передавалось новому кредитору право вимоги за основним зобов'язанням на підставі кредитного договору.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2009 року порушено провадження у справі № 11/84 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікон".

Ухвалою від 22.04.2010 року за результатами попереднього засідання суд першої інстанції затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, включив до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 21400000 дол. США, що забезпечені договором іпотеки від 30.10.2007 року, який укладений між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Сілікон".

06.07.2012 року ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі № 11/84 продовжено строк процедури санації та затверджено план санації боржника.

Як вказується в оскаржуваних судових рішеннях, договір №55/1ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р. (відступлене право вимоги та становить 21 400 000,00 дол. США) та договір № 55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22.07.2011 р. (відступлене право вимоги становить 8 568 701,78 доларів США) укладені 22.07.2011 р. забезпеченим кредитором ПАТ "ВТБ Банк" з ТОВ "Альфа Солар" під час здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сілікон".

Спростовуючи доводи позивача щодо визнання недійсним спірного договору з підстав відсутності письмової згоди іпотекодавця на відступлення прав за іпотечним договором, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що 22.12.2012 року керуючий санацією арбітражний керуючий ТОВ "Сілікон" Ткаченко Н.В. звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із клопотанням № 68 про виключення з реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сілікон" грошових коштів ПАТ "ВТБ Банк" та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ "Альфа Солар" у зв'язку із укладенням оспорюваного договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надавши клопотання до суду про заміну кредитора керуючий санацією Ткаченко Н.В. як уповноважена особа ТОВ "Сілікон" погодила укладання договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.07.2011 року.

Однак, судом не було з'ясовано коли саме введена процедура санації ТОВ "Сілікон" та чи саме в процедурі санації укладався спірний договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Крім того, суди не перевірили чи погоджував боржник з банком відступлення права вимоги за іпотечним договором шляхом укладення відповідного договору або іншим шляхом.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

При цьому, згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Всупереч вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції не розглянув в повному обсязі доводи, які були викладені в поданій ТОВ "Спецстройенерго" апеляційній скарзі та належним чином не перевірив висновки суду першої інстанції.

Вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 по справі № 910/11057/13 скасувати.

Справу № 910/11057/13 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва .

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.